22 сентября 2017, Пятница   07:23:01
o Ясно,
без осадков
Прогноз для

Феномен «Доктора Пі»

Андрій Слюсарчук – безпрецедентний приклад ошукання владних структур. Особі без медичної освіти дозволяли проводити складні операції, під час яких шахрай, фактично, вбивав пацієнтів, і навіть нагородили Державною премією України в галузі освіти.

14 лютого 2014 року, суддя Сихівського районного суду Львова Назарій Дулебко оголосив, що суд визнав Андрія Слюсарчука винним у 5 епізодах незаконної лікувальної діяльності, у 2 епізодах вбивства з необережності – 52-річного Олександра Лозового з Хмельниччини і 3-річного Данила Прокопчука, сина священника з Тернопільської області. Вироком суду Андрія Слюсарчука позбавлено волі терміном на 8 років.

 

 Суд визнав, що Андрій Слюсарчук займався незаконною лікарською діяльністю (стаття 138 Кримінального Кодексу України), вчинив вбивство двох людей з необережності (стаття 119), використовував підроблені документи (стаття 358), займався шахрайством (стаття 190). Суд повністю задовольнив прохання прокурора, який просив позбавити Андрія Слюсарчука волі на 8 років. Також «Доктор Пі» має виплатити понад 500 тисяч гривень компенсації потерпілим і ще 44 тисячі – на користь держави. Суд визнав фальшивими дипломи Андрія Слюсарчука про здобуття вищої медичної освіти у Московському та Вінницькому медуніверситетах.

Вирок, який містився майже на двохсот сторінках, суддя зачитував дев‘ять годин, шахрай-вбивця слухав стоячи. За увесь час багатогодинного судового засідання було оголошено лише три перерви: дві по 5 і одна 10 хвилин. І під час жодної з перерв «доктор Пі» не виходив і не присів. Він усім своїм виглядом демонстрував цілковиту байдужість до того, що відбувається і читав фантастичний роман Вадима Панова «В круге времен» в якому, судячи з анотації, йдеться про те, що можна піти супроти всіх, якщо ти «сильний, хитрий, розумний, везучий і поруч є надійний товариш».

У темно-синьому костюмі, блакитній сорочці, рукави якої прикрашали запонки з камінцями, та малиновому галстуку в синю смужку, Слюсарчук усім своїм виглядом випромінював виваженість та імпозантність на противагу попереднім засіданням, під час яких він примудрявся виглядати як безхатченко та кидався з прокльонами на журналістів.

Він незворушно слухав, як суддя зачитував покази потерпілих та свідків про «лікарську діяльність професора», висновки експертів щодо показів оперативних втручань Слюсарчука, який сам собі вирішував, кого і як оперувати, встановлення реальних фактів його біографії: видаючи себе за сина батьків-медиків з Вінниці, насправді він виявився вихованцем Бердичівської школи-інтернату для слаборозвинених дітей.

Від Слюсарчука – жодної реакції. Ні під час зачитування показів потерпілих про те, що причиною смерті чоловіка та хлопчика стали наслідки втручання «професора», ні навіть коли у залі суду з‘явилися автори журналістського розслідування про «бездипломного нейрохірурга» - головний редактор газети «Експрес» Ігор Починок та журналіст «Експресу» Світлана Мартинець. Хоча раніше навіть згадка про саму газету «Експрес» викликала у Слюсарчука реакцію, схожу на приступ шизофренії.

Після оголошення вироку Андрій Слюсарчук незворушно оглянув переповнений журналістами зал, простягнув конвоїрам руки, на які ті одягли кайданки, і, взявши до рук незмінний шкіряний портфель, мовчки залишив залу. На його обличчі читалася втома і розгубленість.

Попри демонстративну пиху та заяви про невинуватість і наміри домагатися справедливості у Європейському суді з прав людини, які він проголошував у перерві судового засідання, Слюсарчук, мабуть, таки сподівався на м‘якший вирок. Цифра «вісім», зачитана суддею – і це було видно – його приголомшила…

Спогади вкладають у лікарню

«Слюсарчук свою провину не визнав. Вважає, що він є лікарем вищої кваліфікації і його справа сфабрикована спецслужбами. Слюсарчук заявив, що представник спецслужб Російської Федерації запропонував йому, якщо він з ними співпрацюватиме, тоді йому підтвердять дипломи про вищу освіту», - йдеться у вироку суду.

Так, свою провину «геній нейрохірургії», як його величало оточення, не визнавав від початку висунення звинувачень. На позиціях своєї невинуватості та «фабрикації» проти нього справи «владою» і «спецслужбами» наполягає і сьогодні.

Представник потерпілих у судовому засіданні Андрій Петришин, на запитання кореспондента УНІАН, чому на слухання вироку не прийшов жоден з потерпілих чи їх родичів, відповів, що потерпілі приймали активну участь під час розслідування, але ще раз згадувати про пережите – у людей не витримують нерви.

«Розслідування тривало 2,5 роки. Увесь цей час люди знову і знову поверталися до пережитого. Це важкий біль і для тих, хто втратив рідних, і для тих, хто був за крок від непоправного - «допомоги» Слюсарчука. Напередодні оголошення вироку, не витримавши напруги і хвилювання – дуже переживав чоловік за справедливе винесення покарання «генію» - зліг в лікарню батько Володимира Іллічова. Його сина Слюсарчук готував до операції майже перед самим затриманням, а до того «намагався» лікувати різними препаратами. Завдяки тому, що операції «доктора-вбивці» вдалося уникнути, Володимир Іллічов залишився живий і після фахового лікування став здоровою людиною», - розповідає адвокат Андрій Петришин.

Слюсарчука «створили» ЗМІ

«Феномен» Андрія Слюсарчука Андрій Петришин пояснює «потужним інформаційним супроводом», а також переконаний, що Слюсарчук був «маріонеткою» в руках певної команди людей. При цьому повністю відкидає припущення, що «доктора Пі» та «професора нейрохірургії», як проект, створили спецслужби і російське ФСБ.

«Феномен Слюсарчука став можливий завдяки вдалому інформаційному супроводу, створенню відповідного іміджу та розкрутці його «феноменальних» здібностей. Хтось дуже потужно ним займався. Все свідчить про те, що за ним стояла команда, і він був чиєюсь маріонеткою. Мотивація для людей, які за ним стояли, проста: домогтися довіри вищого керівництва країни, а потім використовувати його на свою користь з метою збагачення. І мова йде навіть не про мільйони, а про значно більші суми. Адже спеціально «під Слюсарчука» готувався проект «Інститут мозку». Кінцева мета т.з. «проекту Слюсарчука» була нажива. Велика нажива для групи осіб. І до цього точно не причетне ФСБ. Інакше до суду Слюсарчук, мабуть, не дожив би», - переконаний представник потерпілих Андрій Петришин.

Про те, що Андрій Слюсарчук таки не був обділений високими покровителями свідчить ніби-то й дрібний, але дуже знаковий для долі однієї людини приклад.

У залі засідань, де зачитували вирок Слюсарчуку, був присутній сивочолий чоловік. З огляду на те, що, окрім великої кількості журналістів, трьох адвокатів Слюсарчука, прокурора та представника потерпілих, на засіданні нікого не було, кореспондент УНІАН поцікавилася, що привело чоловіка до зали слухати вирок. Він відповів: «Прийшов переконатися в тому, що є справедливість в житті».

Чоловік, який назвався Анатолієм, розповів, що обіймав одну з посад в філії Академії державного управління при Президентові України у селищі Брюховичі біля Львова. Доля звела його з Андрієм Слюсарчуком в гуртожитку Академії. На той час вже видатному «доктору Пі» не сподобалося, як йому відповів вахтер гуртожитку.

«Він нахамив старшому чоловікові, і не чекаючи на дозвіл, попрямував сходами до кімнат. Вахтер намагався зупинити відвідувача, однак той грубо зіштовхнув його зі сходів. Чоловік впав, сильно травмувався, були переломи. Я викликав міліцію. Вони забрали Андрія Слюсарчука, при цьому він мені кричав, що відімстить, при міліціонерах комусь телефонував і заявляв, що мене буде звільнено, бо я не знаю, з ким маю справу!», - розповів пан Анатолій.

За його словами, Андрія Слюсарчука через кілька годин відпустили з райвідділку, а його… звільнили. Формулювання було «за скороченням штатів», однак після цього на його посаду взяли іншу людину. Пояснили, мовляв, «наїхав» не на ту людину.

Минув час, цей випадок, за словами чоловіка, «сильно його підкосив», згодом, щоправда, вдалось влаштуватися на іншу роботу, але той випадок закарбувався на його долі. Прийшов до суду, щоб подивитися у вічі «всесильному» Слюсарчуку, який «ламав життя і долі людські, як сірники».

Вбивця з особливими здібностями

У тому, що Андрій Слюсарчук – шахрай і злочинець – переконаний і головний редактор львівської газети «Ратуша» Микола Савельєв, який, разом з тим, запевняє, що «доктор Пі», попри фальшивий диплом, володіє унікальними здібностями.

Микола Савельєв розповів про цікавий випадок, свідком якого він був у 2010 році під час зустрічі із Слюсарчуком.

«Я вам розповім випадок, свідком якого я був безпосередньо під час зустрічі зі Слюсарчуком. Тут слід розмежовувати декілька речей: по перше, я не маю жодних сумнівів, що його диплом сфальшований. Він не має абсолютно ніяких доказів того, що в нього є справжній диплом і, в принципі, вже за це його потрібно судити. По-друге, я не маю жодних сумнівів, що ця людина володіє особливими можливостями і, в тому числі, нереальними можливостями по запам’ятовуванню», – відмітив Микола Савельєв.

Він зазначив, що особисто бачив, як Андрій Слюсарчук буквально за 15 хвилин перечитав усю підшивку газети «Ратуша» за рік (а це, як мінімум, 700 сторінок) і запам’ятав їх. А потім, коли Савельєв навмання вибрав одну замітку з усієї підшивки і вказав, де вона знаходиться і яку має назву, Слюсарчук, буквально за 15 секунд, достеменно переказав її зміст.

«Замітка була приблизно на півтори тисячі знаків. Я був не просто вражений. Мене це шокувало. Це свідчить про те, що ця людина має надзвичайну фотографічну пам’ять», – сказав редактор «Ратуші».

Савельєв зазначив, що ця зустріч була спонтанною, тому Слюсарчук ніяк не міг знати, що він до нього прийде і, тим більше, принесе з собою річну підшивку газети.

«Таким чином, багато речей, які написані про Слюсарчука, не відповідають дійсності. Скажімо, те, що він зшахраював з дипломом, – однозначно. Але що він не має особливих здібностей – неправда. У цьому я переконався особисто», – резюмує Савельєв.

Зрештою, судили Слюсарчука не за особливости пам’яті, а за скалічені долі та загублені життя. Тож відповіді на питання, чи був “Доктор Пі” генієм, суд не дав.

Андрій Слюсарчук у перерві заявив журналістам, що задоволений тим, що почув, бо, за його словами, обвинувальний вирок «побудований на істерії» і це дасть йому можливість подавати апеляцію та звертатися до Європейського суду з прав людини.

По материалам UNIAN.UA

 

Совместные покупки



Наши ссылки в соцсетях
      

Натяжні стелі - Житомир

Рейтинг@Mail.ru